Управление хреновой репутацией. Енин, Сухачев … далее везде

19:51, 10.11.2021
Поделиться:
291   0
Управление хреновой репутацией. Енин, Сухачев … далее везде

Управление хреновой репутацией. Енин, Сухачев … далее везде

Наша «элитка» решила озаботиться своей подмоченной репутацией. Доверить специалистам управлять ею. Надо полагать, взяли первый результат из гугл-поиска. Она, кстати, смешная, с ошибкой в первом же предложении. «SERM (search engine reputation management) — управление репутацией в ограническом поиске c целью вытестения нужной информации из результатов поиска.»

Итак, как выглядит SERM по-украински? Евгений Енин – первый замминистра МВД, заказывает какому-то левому телеканалу «Правда. Тут» из города Вишневое (!!!) рекламный ролик о себе любимом, а потом начинает его распространять на платной основе по тг-каналам. Название ролика «Євгеній Єнін, хто такий? Детальний профайл» удивительным образом совпадает с названием статьи на сайте «Заборона» – «Хто такий Євгеній Єнін? Детальний профайл – Заборона».

Понятно, что цель создания ролика Енина – вытеснить в Гугл материал сайта «Заборона». Но, так как читаемость у «Правды. Тут» – нулевая, естественно, первым выскакивает материал «Забороны». Тупенько как-то.

Интересно, за чьи деньги Енин пытается «управлять» своей репутацией? Свои личные или деньги МВД? Ролик Енина получился очень смешной. Перечисляются места его работы и делается вывод – «Євгена Єніна по праву можна назвати системоутворюючім співробитником будь-якого відомства».

unnamed

Граждане, раньше это иначе называлось. Если человек не мог проработать на одном месте больше трех лет, кадровики сразу же ставили диагноз – или бездельник, или склочник, или алкоголик. Но уж никак не « системоутворюючій співробитник». Особенно странно, что Енин не мог сделать карьеру ни в СБУ, ни в СВР, ни в МИД, ни в прокуратуре – имея весьма авторитетного папу, всю жизнь служившего откомандированным в МИД офицером СВР. Даже авторитетный папа не смог убедить серьезные ведомства держать сына на должности больше трех лет.

Вот, кстати, официальная биография Енина.

Життєпис

Освіта і ранні роки

Народився 19 листопада 1980 року у Дніпрі.

З липня 1997 року по червень 2002 року — курсант Національної академії СБУ. У 2002 році закінчив з відзнакою Національну академію Служби безпеки України і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство».

У 2010 році захистив дисертацію на тему «Забезпечення національних інтересів України у процесі врегулювання придністровського конфлікту» та здобув науковий ступінь кандидата політичних наук зі спеціальності «Основи національної безпеки держави».

У 2012 році закінчив Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі і отримав кваліфікацію юрист-міжнародник.

З липня 1997 року по червень 2002 року — курсант Національної академії Служби безпеки України.

З липня 2002 року по грудень 2005 року — проходив військову службу на посадах офіцерського складу в оперативних підрозділах Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України.

Професійна діяльність

З грудня 2005 року по березень 2010 року обіймав посади третього та другого секретаря Посольства України в Республіці Молдова.

Під час роботи у Посольстві України в Республіці Молдова брав участь у складі делегації України в переговорному процесі у форматі «5+2» з врегулювання придністровського конфлікту. Також займався питаннями впровадження уніфікованого митного режиму на придністровській ділянці українсько-молдовського кордону в березні 2006 р; мінімізації ризиків національній безпеці України внаслідок неврегульованості придністровського конфлікту (транспортна, енергетична, гуманітарна та соціальна складові тощо); відкриття Українського дому в Тирасполі; протидії домінуючому російському впливу в інформаційному просторі регіону, результатом чого стало започаткування трансляції 7 українських каналів в кабельних мережах Придністров’я.

З березня по липень 2010 року — другий секретар сектора з питань придністровського врегулювання Міністерства закордонних справ України.

З липня по жовтень 2010 року — другий секретар відділу країн Південно-Східної Азії та Океанії Шостого територіального департаменту Міністерства закордонних справ України.

З жовтня 2010 року по вересень 2011 року — другий та перший секретар відділу країн Далекого Сходу Шостого територіального департаменту Міністерства закордонних справ України.

З вересня по листопад 2011 року — в.о. начальника другого східноєвропейського відділу Четвертого територіального департаменту Міністерства закордонних справ України.

З листопада 2011 року по листопад 2012 року — в.о. начальника, начальник відділу Причорноморських країн Управління країн Південної ЄвропиБалкан та Південного Кавказу Третього територіального департаменту Міністерства закордонних справ України.

Перебуваючи на посаді Начальника відділу Румунії, Молдови та Балкан МЗС України брав участь в переговорному процесі з Урядом Молдови щодо «пакетного врегулювання» проблемних питань двосторонніх відносин (демаркація, взаємне визнання власності, екологічні питання). Результатом стало початок демаркації придністровської ділянки українсько-молдовського кордону.

З листопада 2012 року по грудень 2014 року обіймав посаду радника Посольства України в Італійській Республіці.

З грудня 2014 року по червень 2016 року — радник — посланник Посольства України в Італійській Республіці.

З 2014 року займався питаннями забезпечення підтримки Урядом Італії підписання та ратифікації УА Украіна-ЄС; протидії російській пропаганді в Італії в контексті незаконної анексії АРК та окупації ОРДЛО; консолідації зусиль української громади в Італії з метою надання гуманітарної допомоги для потреб АТО (направлення гуманітарних вантажів; організація лікування поранених учасників АТО в Італії та відпочинку дітей учасників АТО; забезпечення підтримки Урядом Італії санкцій проти РФ.

Заступник Генерального прокурора України

7 червня 2016 року — призначений заступником Генерального прокурора України.

На посаді заступника Генерального прокурора України опікувався питаннями міжнародного співробітництва під час кримінального провадження, зокрема щодо виявлення, арешту та повернення в Україну злочинних активів, а також щодо розшуку та екстрадиції в Україну ВІП-втікачів, видачі з України правопорушників за запитами іноземних держав. Координував співпрацю України з Міжнародним кримінальним судом.

У вересні 2018 року Єнін підписав видачу до Російської Федерації інгуша Тимура Тумгоєва, що нібито брав участь в війні на Донбасі проти російських гібридних військ в складі добровольчого формування Батальйон імені Шейха Мансура. Причому сам Єнін зазначав, що передача Росії Тумгоєва пов’язана з його участю у війні в Сирії на боці угруповання Ісламська Держава та додав, що «Європейський суд з прав людини після ознайомлення з матеріалами справи Тумгоєва схвалив його екстрадицію до Росії, оскільки не виявив ризику переслідування обвинуваченого за політичними, етнічними чи релігійними мотивами». Дане рішення спричинило значний суспільний резонанс, призвівши до активних акцій протесту з вимогами відставки Єніна з посади. Незважаючи на обіцянки тогочасного Генпрокурора Юрія Луценка провести службове розслідування та відсторонити Єніна з посади, відповідні рішення так і не були ухвалені.Громадські діячі та журналісти в зв’язку з даною ситуацією зазначали про недопустимість екстрадиції будь-кого до РФ, так як це легалізує правовідносини України з державою-агресором.

Подав у відставку у квітні 2019 року, захищаючи принципи незалежного розслідування, які були порушені політизацією однією з резонансних кримінальних справ.

Заступник Міністра закордонних справ України

З 15 квітня 2020 — заступник Міністра МЗС України Дмитра Кулеби

24 серпня 2021 року присвоєно дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу.

 6 вересня 2021 — Перший заступник Міністра МВС Дениса Монастирського

Это ж реально блуд какой-то. Особенно в МИДе. И в молдавском посольстве( кстати, за что оттуда выгнали?), и в итальянском, и «другий секретар відділу країн Південно-Східної Азії та Океанії», и «другий та перший секретар відділу країн Далекого Сходу». Енин что, все эти языки знает? Или работал в этих странах? Нет, конечно. Парня просто перебрасывали, как балласт из одного третьестепенного подразделения в другое. Чтобы папу не обидеть. Потом вдруг прокуратура, потом МВД. Что дальше-то будет? Таможня? БЭБ, ДБР?

И почему же Енину так хотелось «вытеснить» информацию с сайта «Заборона»?

Может быть, из-за этого: «В 2018 году вгений Енин подписал экстрадицию Тимуру Тумгоеву — уроженцу Ингушетии, бойцу добровольческого батальона им. Шейха Мансура, который воевал на Донбассе на украинской стороне. В России на него было заведено уголовное дело за участие в терроризме на территории Сирии, он был в розыске Интерпола. С появлением «Исламского государства» и параллельно начавшейся войной на Донбассе российские спецслужбы стали мЕассово заводить дела на людей, которые, по их мнению, могут представлять опасность для государства. Тумгоев оказался в их числе. В конце 2017-го он прилетел в Украину из Турции, и его арестовали по линии Интерпола.

Адвокаты Тумгоева добились того, чтобы Комитет ООН по правам человека выпустил рекомендацию о недопустимости его выдачи России из-за угрозы пыток. Несмотря на это, Енин подписал выдачу, и в сентябре 2018-го Тумгоева экстрадировали в Россию. Вскоре после этого адвокаты заявили, что ингуша подвергали пыткам. Источник Забороны, знакомый с ситуацией, утверждает, что на заместителя генпрокурора тогда «надавили в отделе «Т» СБУ» [отдел, занимающийся борьбой с терроризмом], чтобы он осуществил экстрадицию. (Какой бред. «Т» – давит на замгенпрокурора)

Подобные ситуации происходили неоднократно. Например, Алексей Скорбач, адвокат, занимающийся защитой беженцев, рассказывает, что в 2019 году Евгений Енин подписал экстрадицию искателю убежища Муродали Халимову по запросу властей Таджикистана. На родине Халимова обвиняли в участии в «Исламском государстве» в Сирии, хотя доказательств у правоохранителей не было. Европейский суд по правам человека применил 39-е правило регламента работы суда и запретил Украине выдавать таджика на родину. Несмотря на это, в ГПУ разрешили экстрадицию, ссылаясь на то, что в прокуратуре Таджикистана «гарантировали», что к нему не будут применяться пытки и несправедливое наказание. В мае 2019-го, говорит Алексей Скорбач, его подопечного похитили люди, представившиеся Халимову сотрудниками СБУ, и отвезли в аэропорт, откуда он улетел в Таджикистан. Там его осудили на 23 года заключения. Халимов сообщал адвокату о том, что к нему применяются пытки.»

Но, скорее, из-за этого: «Горбатюк считает, что успехи Енина в Генпрокуратуре перечеркнула поездка в Израиль к бывшему министру энергетики Эдуарду Ставицкому, во время которой заместители генпрокурора пытались с ним договориться о сотрудничестве с украинскими правоохранителями. Ставицкий является подозреваемым по делу о присвоении резиденции «Межигорье» четвертым президентом Виктором Януковичем — именно он, будучи главой государственного предприятия «Недры Украины», подписал договор об отчуждении земли в интересах Януковича. Сергей Горбатюк занимался расследованием этого дела в своем отделе спецрасследований.

В июне 2018 года журналисты расследовательского проекта «Слідство.Інфо» рассказали, что двое заместителей генпрокурора Юрия Луценко — Евгений Енин и Анжела Стрижевская — ездили на встречу к Ставицкому в Израиль, где он скрывается от украинских правоохранителей, и обсуждали с ним сделку. Условия сделки неизвестны. Встреча произошла 13 ноября 2016 года, незадолго до того, как его дело должны были передать в суд. Она была неофициальной: подобные визиты могут проводить только по специальной санкции прокуратуры и только уполномоченные по делу лица — в противном случае это может расцениваться как сговор в пользу подозреваемого. В интервью hromadske.ua Ставицкий рассказывал, что в начале 2016-го на него «выходили люди, которые представлялись от людей в ГПУ, военного прокурора [Анатолия Матиоса], с тем, что мы будем тебе портить жизнь в Израиле», и предлагали ему закрыть дело за 5 миллионов долларов.

Позже, когда о встрече стало известно всем, оба заместителя генпрокурора уходили от ответа на вопрос, встречались ли они с беглым министром. «Я не могу ответить положительно или отрицательно на ваш вопрос, потому что это может негативно сказаться на расследовании», — отреагировал Енин на вопрос журналистов «Слідство.Інфо» о визите в Израиль.

«Уверен, что это делалось по указанию [генпрокурора Юрия] Луценко, — считает Сергей Горбатюк. — Но не понимать незаконности своих со Стрижевской действий он не мог. Поэтому сделал вывод, что указания руководства важнее закона. А подчиненные с такими подходами, как у него, востребованы в наше время любой властью».

Под контролем Енина в Генпрокуратуре находились и другие дела топ-коррупционеров, выехавших из Украины после Майдана. В его международном департаменте даже создали следственный отдел, которому отдали крупнейшие дела, связанные с беглыми чиновниками. Среди них было дело против Сергея Курченко, бывшего олигарха из окружения Януковича.

В начале апреля 2019-го СМИ сообщили со ссылкой на тогдашнего главу отдела процессуального руководства в уголовных делах ГПУ Константина Кулика, что помимо беглого олигарха подозрения вынесли людям из окружения Петра Порошенко — среди них экс-глава администрации президента Борис Ложкин и его заместитель Алексей Филатов. Прокуратура подозревала их в отмывании 440 миллионов долларов, полученных от сделки по продаже группы компаний «Украинский Медиа Холдинг». При этом пресс-секретарь ГПУ Андрей Лысенко тогда заявил, что подозрения были вынесены с нарушением закона, и их отменили. Вскоре прокурор Константин Кулик заявил, что за отмену подозрений нес ответственность Евгений Енин. После этого заместитель генпрокурора подал в отставку. 

В декларации Енина на момент увольнения значилось две квартиры в Киеве, два автомобиля среднего класса, 136 тысяч евро, 65 тысяч долларов и 2 миллиона 607 тысяч грн.».

Надо полагать – Ставицкий все-таки «откашлял»

Кстати, у Енина есть брат по разуму – и.о. Директора ДБР Алексей Сухачев. Сухачев заметил, что появился тг-канал «Ленивый Сухачев», почитал, смекнул, что это атака и решил противодействовать. И весьма оригинальным способом. В чате канала под каждым новым постом появляется куча ботов, которые вопят, что все это вранье. Ботов много. Надеемся, что это боты, а не опера ДБР, которых Сухачев нагнул комментировать. Но Сухачев не въехал, что ТГ – это не ФБ. Тут другие алгоритмы. И чем больше комментариев, не важно каких – тем более популярным становится канал. И, опять таки вопрос, а за какие деньги ботоферма нанимается? За личные? (Задекларировано?) или за деньги ДБР?

ord-ua

Теги статьи: Сухачев АлексейКулеба ДмитрийТумгоев ТимурБизнесМВДSERMЕнин Евгений
Версия для печати Послать другу

Лента новостей


loading...
Загрузка...
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Наши опросы

Кто из представителей новой власти является самым главным коррупционером?








Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте

В какой стране вы бы хотели жить?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте